ПСИХОЛОГІЧНЕ МАНІПУЛЮВАННЯ: причини, відстеження, маніпуляції

Тема тренінгового заняття: «ВПЛИВ І ПРОТИСТОЯННЯ ВПЛИВУ»

Мета:

• Навчити учасників тренінгу розпізнавати маніпуляції;
• Дати  теоретичні основи механізмів маніпуляцій і контр-маніпуляцій;
• Відпрацювати навички протидії маніпулятивному впливу;
• Формувати професійні компетентності.

Необхідний ресурс: презентація по темі «Маніпуляція», фліпчарт, стікери, бланк для діагностики ОКК; 4 пов'язки для очей, 4 мотузки довжиною близько 1 метра, 3 невеликі предмети для гри «Лялька і ляльководи»; картки із стимульним матеріалом, описом ситуацій  для відпрацювання навичок протидії маніпуляціям.

Початок тренінгу. Вступ. Повідомлення мети

Нагадування правил роботи у тренінговій групі.

·          Цінування часу, дотримання регламенту;

·          Спілкування  за принципом "тут і тепер". 

·          Бути позитивними до себе та інших;

·          Говорити від свого імені;

·          Говорити по черзі (правило руки);

·          Бути активними;

·          Правило конфіденційності;

·          Працювати у групі від початку до кінця.

Вправа. „Пісочний годинник” (Очікування  від тренінгу )

Психолог: Зараз ви отримаєте „золоті піщинки”, на яких зможете записати, що саме ви очікуєте від тренінгового заняття . Ці піщинки ми покладемо в чарівний пісочний годинник (верхню частинку), а в кінці  заняття побачимо, чи принесли наші чарівні бажання результат.

 Вправа - представлення «Що в мені є такого, що допомагає впливати на інших людей і що заважає ?»

Інструкція. Учасник, який починає вправу,  називає своє ім’я і відповідає на запитання. Наступний повторює сказане попереднім учасником і розповідає про себе. І так по колу.

Рефлексія вправи. Ми бачимо, що абсолютно різні якості людини допомагають впливати на інших, протистояти маніпуляціям з боку інших чи навпаки піддаватись (багатьом допомагає витримка, іншим  заважає надмірна  авторитарність чи навпаки м’якість).

Діагностика «Чи можна вами маніпулювати?» (показник усвідомлюваності вразливості перед маніпуляцією).

Інструкція. Учасникам пропонується дати відповідь на запитання «Чи можна вами маніпулювати?» спочатку у вільній формі, потім за 10-бальною шкалою, де учасник дає відповідь на це саме запитання, використовуючи таку градацію відповідей:

·        1 – ні, в жодному випадку;

·        2 – я вважаю, ні;

·        3 – узагалі ні, але були винятки;

·        4 – дуже рідко;

·        5 – іноді трапляється;

·        6 – по-різному, частіше ні;

·        7 – по-різному, частіше так;

·        8 – досить часто;

·        9 – так;

·        10 – так, завжди так.

Вказівка до вправи. Опитування бажано провести двічі – на початку заняття і в кінці. Можна використати  два дерева з різного кольору листям, де учасники розміщують свої відповіді. В кінці заняття слід підрахувати середнє значення показника за двома вимірами. Це дає змогу віднести учасника до однієї з двох груп – «усвідомлення загрози маніпулятивного впливу» та «не усвідомлення загрози маніпулятивного впливу».  Що вищий показник, то більше респондент вважає себе «жертвою маніпуляторів».

Інтерпретація результатів.

Оцінка 4,5 – 6,5 – група 1 (усвідомлення загрози маніпулятивного впливу), свідчить про адекватне сприйняття маніпуляції, готовність її виявляти і протистояти їй;

Оцінка до 4,5 і вище 6,5 – група 2 (не усвідомлення загрози маніпулятивного впливу).

Вправа.  «ОКК  (особиста комунікативна карта) «Мій всесвіт спілкування».

Ведучий. Оскільки людина – соціальна істота, то тільки у взаємодії з іншими людьми вона може розвиватися. Саме спілкування робить людину Людиною. І саме в спілкуванні зав’язуються або складаються контакти, які створюють поле для маніпуляцій. Спробуємо поглянути на цю проблему, створивши Особисту Комунікативну Карту ( ОКК ).

       То ж наступний етап нашої роботи – переосмислення своїх щоденних контактів. Для цього ми згадаємо, які види спілкування найчастіше застосовуються при взаємодії з людьми (можна вивести ці види спілкування на екран).

А ви спробуйте знайти зразки кожного типу спілкування у своєму реальному житті. Отже,  види спілкування:

-         «контакт масок» - формальне спілкування, коли відсутнє прагнення зрозуміти співрозмовника. Використовуються звичні маски (ввічливість, строгість тощо);

-         примітивне спілкування – коли оцінюють іншу людину як потрібну або як об’єкт, що заважає. Потрібна – активний контакт, заважає – відштовхнути, одержали бажане – втрата інтересу;

-         ділове спілкування -  враховуються особливості особистості, які виникають на основі та з приводу справи;

-         духовне спілкування -  міжособистісне довірчо-неформальне спілкування друзів, коли можна торкнутися будь-якої теми, і друг зрозуміє тебе без слів;

-         маніпулятивне спілкування – спрямоване на отримання вигоди від співрозмовника; використовуються різні прийоми: помста, залякування, обман, демонстрація доброти тощо;

-         світське спілкування – суть цього спілкування в його безпредметності, тобто люди говорять не те, що думають, а те, що прийнято говорити в подібних випадках.

Ведучий. Візьміть бланк ОКК. У просторі кожного кола необхідно зафіксувати 2-3 позначки, що символізують конкретних людей, із якими  найчастіше взаємодієте.

У першому колі (1) можуть бути мама, тато, брат, … інші близькі люди. Тобто люди, без яких я не уявляю свого життя (дуже близькі та значущі). Вони є частина мене самого.

У другому колі (2) може виявитися хтось із однокласників або вчителів, родичів чи сусідів. Це люди. З якими я не можу не спілкуватися через певні обставини. Вони – вже не Я.

У третє коло (3) потрапляють не дуже близькі люди: знайомі, приятелі, сусіди. Люди, стосунки з якими вже трохи відсторонені. Я – це Я, вони – це Вони.

Можна зазначити кілька фігур за межами твого всесвіту (приміром, кондуктор автобуса чи продавець). І не варто в одному колі розміщувати більше 2-3 позначок.

Тепер  від центрального кола «Я» проведіть спеціально дібрану лінію (пунктирну, хвилясту тощо) до символу конкретної людини. До однієї і тієї людини може бути декілька з’єднань. 

Можливі типи з’єднань.

• «контакт масок» - уривчаста хвиляста              
• Примітивне – зубчаста лінія    
• Ділове – пряма лінія       
• Духовне – зустрічні стрілки 
• Маніпулятивне – хвиляста лінія
• Світське – уривчаста лінія           

Ведучий.  Тепер нехай кожен підрахує, скільки разів на вашій  ОКК зустрічається кожна з ліній. Зафіксуйте.

-         Який тип спілкування виявився найпоширенішим?

-         Який тип спілкування застосовуєте найрідше? Чому так?

-         Чи виявили на своїх ОКК ознаки маніпулятивного спілкування?

Вказівки до вправи. Далі можна скласти цифри всіх учнів класу з кожного виду спілкування, що дає змогу одержати своєрідний рейтинг видів спілкування серед учнів даної групи.

  Підвести учнів до висновку, що найконструктивніше і найкорисливіше – ділове й духовне спілкування. Примітивне і світське спілкування – це імітація повноцінного людського спілкування. А маніпулятивне спілкування – одне з найпоширеніших видів.

ОСОБИСТА КОМУНІКАТИВНА КАРТА МІЙ «ВСЕСВІТ СПІЛКУВАННЯ»

Вправа «Коридор просвітління»

Мета: розвиток автономності професійної самооцінки.

Інструкція: (ведучий перед початком гри обирає п’ять добровольців) «Зараз по черзі кожному з вас пропонується пройти від однієї стіни до протилежної туди і назад, кілька разів.

Решта учасників стануть по обидві сторони приміщення і утворять  коридор. При цьому, коли ви будете йти в один бік, учасники будуть всіляко вихваляти ваші професійні здібності, прогнозувати стрімке кар’єрне зростання і т.д., а потім, за ходом зворотного руху, члени групи, навпаки, будуть компрометувати вашу професійну діяльність, критикувати її та прогнозувати невдачі.

Ваша задача - спокійно мовчки ходити від стіни до стіни, не реагуючи ні на негативні, ні на позитивні реакції.

Закінчувати рух кожного учасника слід на позитивних підкріпленнях.

Виконується вправа.

А зараз ми знову сядемо у  коло, і вам пропонується відповісти на декілька запитань:

Чиї висловлювання заважали ходити?

Які переживання виникали?

Що нового дізнались про себе?

Що допомагало зберігати спокій?

Очікуваний результат: учасники по черзі виконують вправу та в результаті цього у них виникають певні емоційні враження стосовно впливу інших на власну професійну самооцінку.

Висновок: «Отже ви мали можливість відчути вплив думки інших на власну професійну самооцінку. Зараз ви відчули вплив позитивних та негативних висловлювань на ваше професійне самоставлення. Метою виконання цієї вправи є розвиток вміння зберігати незалежність від думок інших, які можуть бути досить різними, але ваша професійна самооцінка головним чином залежить лише від вашої думки про себе, яка є визначальною для вашого самоставлення».

Вправа  “ Лялька і ляльководи ”

Мета: дати поняття про автоматизми поведінки та усвідомлену поведінку

Необхідні матеріали: 4 пов'язки для очей, 4 мотузки довжиною близько 1 метра (кожну мотузку потрібно “ закільцювати ”, зв’язавши її кінці між собою), 3 невеликі предмети.

         Для  проведення гри ведучий викликає 5 добровольців. Можна повідомити, що гра складається з двох етапів. 1-й етап називається «Лялька і ляльководи». Тому слід слухати вказівки ведучого та подальші інструкції.

         Ключове правило гри: коли ведучий почне  докладно пояснювати учасникам умови гри, їм не можна переговорюватися між собою.

         То ж роль ляльки буде грати … ( ведучий називає ім’я ).

Відповідно, всі інші будуть ляльководи. У кожного ляльковода є своя мотузка (роздати мотузки). За допомогою них вони керуватимуть лялькою (показати, як можна накинути мотузки на щиколотки та зап’ястя  «ляльки»), беручи в руки один кінець мотузки.

         Одним з цих шарфів я зав’яжу  «ляльці» очі.

         Потім я розкладу ось ці предмети (ключі, гру, секундомір).

         Лише ляльководи бачитимуть, де лежать ці предмети. «Ляльку» я прошу не підглядати. А ляльководів -  не перемовлятися. Вам необхідно привести ляльку до  місця розташування кожного предмету, використовуючи лише мотузки. За допомогою тих же мотузочок допоможіть ляльці взяти предмети і принести їх до мене.

« Готові?. Почали!»

(Сигнал  для початку – плескання в долоні ведучим). «Лялька» збирає предмети і приносить їх ведучому.

Ведучий: «Нагадую, що це лише перший етап гри. Ніхто не розходиться.

         Ви всі бачили, що заготовлено 4 пов’язки для очей. Зараз я зав’яжу ними очі ляльководам і бачити, де лежатимуть предмети, тепер буде лише «лялька». Ведучий зав’язує очі ляльководам і  знову розкладає предмети.

         З цього моменту, коли я зав’язала очі, переговорюватися не можна. По моєму сигналу гру продовжуємо. (Гра – 2 етап).

         Коли всі предмети зібрані починається обговорення. Спочатку з учасниками гри, потім групове обговорення.

Запитання для учасника “ляльки”:

- В якій ролі ведучого чи відомого було комфортніше?

- Які почуття виникали, коли очі були заплющені? Відкриті?

- Чи було в певні моменти страшно? Що тривожило або додавало впевненості?

- Які враження від гри у ляльководів?

Групова дискусія.

-         Які асоціації в порівнянні зі щоденною взаємодією виникли?

-         Наскільки комфортно або дискомфортно було гравцям в ролі сліпих підлеглих?

-         Дотримання якого правила було важливо в грі? (щоб дії учасників були узгоджені).

-         Актуалізація понять: видючий – незрячий (усвідомленості -  неусвідомленості);

-         ведучий – відомий (відповідальності - безвідповідальності);

-         спільні  дії, наодинці  (узгодженість - неузгодженість).

Ведучий наголошує, що в грі закладений провокаційний момент і просить його відшукати самостійно. (Це – мотузочки в 2-ій частині). Тут ми можемо говорити про автоматизми в нашій поведінці. Автоматична поведінка робить  людину вразливою, дії людини можуть ставати непередбачуваними.

Альтернативою автоматичній поведінці є поведінка усвідомлена, яка відіграє не останню роль в протидії маніпулятивним впливам.

Вправа. Маніпуляційна розминка.  

Мета. Викликати у іншої людини певну емоцію, причому непомітно для нього.     

Вказівки до вправи.     Учасники об’єднуються у 3 групи. Кожна група обирає цільову персону з іншої команди і має викликати певну емоцію, яка буде написана ведучим на аркуші кожній команді.  (час на підготовку 3-5 хвилин)      

 (Очікуваний результат: мета маніпулятора – обов’язково добитися свого).

Варіант 1.    Викликати жалість.

Вариант 2.   Викликати  цікавість, бажання розпитувати.

Вариант 3.   Викликати нудьгу.

Вариант 4.   Викликати почуття самовдоволення у цільової   персони.

Питання для розгляду.

Чи важко було викликати задану емоцію?

Чи вдалося протистояти маніпуляції і розпізнати мету впливу?

Вправа «Антиманіпуляція»

Мета: відпрацювання навичок протидії маніпуляції, вибір найбільш конструктивної моделі поведінки.

Інструкція: «Зараз кожен із вас по черзі буде мати можливість в ігровій ситуації відпрацювати, яким саме чином ви будете реагувати на людину, яка намагається вами маніпулювати. Ведучий роздає учасникам аркуші із маніпулятивною ситуацією (додаток 1).  Будь ласка, зверніться до людини, яка сидить поруч, а ви можете відповісти на це одним з трьох способів.

Ви можете використовувати техніку психологічної самооборони у випадку коли ви хочете повернути психологічну рівновагу та виграти час (ця техніка охоплює чотири вищезазначені прийоми – додаток 2).

Візьміть до уваги, що зовнішня згода використовується у випадку, коли закид маніпулятора має форму відвертих грубощів або несправедливої критики.

У випадку коли інша людина зачіпає те, що справді вам притаманно, що є важливою складовою вашого «Я», ви можете сказати щось аналогічне до «Так, це частина моєї особистості і я цим пишаюсь».

Ви також маєте право звертатись до техніки інформаційного діалогу та ставити питання стосовно сутності справи, стосовно цілей маніпулятора (можливо у поєднанні з відповіддю), водночас ви можете висувати пропозиції відносно даної ситуації та вибору теми обговорення.

Ви можете також застосовувати техніку конструктивної критики, яка полягає у підкріпленому фактами обговоренні того, що відбувається з використанням відповідних контраргументів.

І, на кінець, лише у крайніх випадках ви можете вдаватись до конфронтації із маніпулятором».

Очікуваний результат: учасники по черзі програють ситуацію маніпулятивної взаємодії, інші члени групи спостерігають за виконанням вправи та аналізують, наскільки ефективною була застосована протидія маніпуляції.

Надалі відбувається групова дискусія, щодо ефективності застосування тих чи інших технік протидії маніпуляції у різних ситуаціях.

-         Яка, на ваш погляд, використана техніка була ефективною?

-         В якій ситуації?

Висновок: «Отже, ми мали можливість перевірити наскільки ефективними були наші дії та яким чином можна запобігти маніпуляції  з боку оточуючих. Ми також мали можливість перевірити нашу реакцію на схвалення або критику, отже визначити ступінь незалежності нашого самоставлення від думки оточуючих. То ж конструктивне ставлення до відповідних ситуацій є важливою передумовою здатності ефективно взаємодіяти з оточуючими та бути вільним у реалізації власних бажань та прагнень, і в такий спосіб підвищувати власну професійну конкурентоздатність».

Робота в групах. Вправа «Оціни ситуацію»

Мета: відпрацювання навичок протидії маніпуляціям шляхом групової взаємодії

Ситуація 1. «Пташка в кімнаті»

Хтось із  учнів приносить  в класс пташку. Заставити учнів сидіти тихо і слухати учителя при цьому неможливо. Впіймати пташку нелегко, та й учні в цьому не зацікавлені. Самому вчителю також пташку не впіймати та й непристойно вчителю ганятися по класу за пташкою на потіху всім.

Урок може бути зірваний.

Питання:

1.   Яка мета маніпуляції?

2.   Які шляхи вирішення можна рекомендувати? Назвіть контрманіпуляції.

Ситуація 2. "Товстошкірий"

Артем, учень 10Б класу не хоче бути присутнім на уроках іноземної мови у вчителя О.К.. Просто прогуляти її уроки – викличуть батьків.   Тоді він вирішує використати імпульсивність та нестриманість  учителя на язик: коли вона виведена із себе, може і обізвати.  Учень ще з початку уроку починає «доводити» вчителя. Учитель робить йому одне зауваження, друге, третє. Постільки до учня «не доходить», вона починає  «нагороджувати» його несхвальними епітетами, а оскільки він «товстошкірий» і не реагує, то по закону ескалації конфліктогенів, доходить і до зневажань. Тут учень-маніпулятор з шумом піднімається: «Я більше не терпітиму таких образ!», - і  залишає клас, будучи впевненим в тому, що вчителька не буде на нього скаржитися. Тепер можна пропустити йще декілька її уроків. Піднімати шум вчительці не з руки – випливе те, що вона принижує учнів.

Питання:

1.   Яка мета маніпуляції?

2.   На яку позицію став учитель, втративши рівновагу і контроль над собою ?

3.   Які шляхи вирішення можна рекомендувати? Назвіть контрманіпуляції.

Ситуація 3. Маніпуляція «Зіштовхнути лобами»

Учитель в класі перевіряє виконання домашнього завдання. Підійшовши до одного з учнів,  почув голосну заяву з його боку: «А моя  мама сказала, що це  дурне завдання і марна трата часу». 

або таку: «Ми не змогли зробити ваше завдання, тому що по фізиці нам стільки задали, що на Ваш предмет  вже не залишилося часу. І так, щоразу!»

1.   Яка мета маніпулятора?

2.   Які шляхи вирішення можна рекомендувати? Назвіть контрманіпуляції.

Ситуація 4. Маніпуляція "Можна вийти?"

Перед початком опитування у 7 А класі вчителька біології відкрила журнал і поглядом оцінила клас. Несподівано Мишко підняв руку: «А можна вийти?».

Щось трапилося? – запитала Ганна Володимирівна. «Ні, просто у мене сильно болить голова»…

1.   Яка мета маніпулятора? З чим пов’язана ?

2.   До якого з видів маніпуляцій відноситься?

3.   Які шляхи вирішення можна рекомендувати? Назвіть контрманіпуляції.

( Зовсім примітивна маніпуляція і тому найчастіше розігрувана не лише в умовах школи, а й часто  в сім’ях дорослими).

Ситуація 5. "Рівняйся  на старшого брата"

Вчителька середніх років роздавала зошити з контрольних робіт по математиці. Підійшовши до Марії, учениці 9Б класу, сказала: «А тобі, Маша, слід рівнятися на старшу сестру, а не на модниць із популярних серіалів. Оцінка незадовільна…»

1.   Яка мета маніпулятора? З чим пов’язана ?

2.   Яку форму носить описана маніпуляція?

3.   До якого з видів маніпуляцій відноситься?

4.   Які шляхи вирішення можна рекомендувати? Назвіть контрманіпуляції.

Ситуація 6. «Ви мене не любите»

Маленький Вовчик, граючись на подвір’ї  з іншими хлопчиками, намагався  без дозволу покататися на чужому самокаті. Коли мама стала пояснювати, що так робити не можна, Вовчик заплакав і промовив: «Ви просто мене не любите».

1.   Яка мета маніпулятора? З чим пов’язана ?

2.   Яку форму носить описана маніпуляція?

3.   До якого з видів маніпуляцій відноситься?

4.   В яку позицію ставить зазначена ситуація батьків і дитину?

5.   Які шляхи вирішення можна рекомендувати? Назвіть контрманіпуляції.

Підсумок. Маніпуляція існувала і буде існувати, від неї не можливо позбавитись. Але її можливо зробити позитивною, без негативних наслідків до інших особистостей і гармонічного існування зі світом. Для цього, слід діяти згідно зі знаменитим висловлення відомого класика І. Канта: «Розглядай людину як ціль, а не тільки як засіб!».

Діагностика «Чи можна вами маніпулювати?» (показник усвідомлюваності вразливості перед маніпуляцією) - повторно

Рефлексія заняття. Учасникам нагадують про пісочний годинник і пропонують оцінити, чи справдилися очікування від тренінгового заняття. Якщо так, то золоті пісчинки перенести в нижню частинку годинника.