Карантин – це обмеження свободи і звичної поведінки
Ситуації зустрічі з пандемією нема у нашій генетичній пам’яті і нема звичної реакції на неї, адже виникає вона вперше за останні 100 років. Тож вона викликає у людей різні реакції: одні тривожаться, панікують, другі завмирають, треті відсторонюються, четверті діють.
Як пережити карантин різним категоріям людей?
Батьки
Хтось з них без роботи, у вимушених відпустках, хтось працює з дому. Через карантин у них виникає страх за майбутнє дітей, за можливу нестачу грошей для забезпечення сім’ї. Цей страх відображається на дітях до 9 років. Щоб він не передавався дітям, дорослим треба:
1) Проводити час з дітьми, підтримувати їх, грати разом в ігри.
2) Дозволяти собі бути щасливими: виділяти собі особистий простір, час (випити кави, поспілкуватися по телефону, почитати цікаву книгу тощо). Тобто, образно кажучи, чинити, як при катастрофі літака: спочатку кисневу маску на ніс собі, потім – дитині.
3) Звертатися до психолога, якщо не вдається опанувати себе. Нині чимало з них надають послуги онлайн.
4) Обов’язково дотримуватися режиму дня: не засиджуватися допізна за комп’ютером, телевізором. Вставати зранку і, як зазвичай, вмиватися, чистити зуби, робити зарядку і залучати до цього дітей. Організувати для дітей навчання в один і той же час. Тоді буде у батьків свій особистий час.
5) Відновити своє хобі: вишивати, співати, читати, плести, грати на музичному інструменті тощо. Дитина буде бачити, що мама спокійна, бо займається улюбленою справою, і цей спокій передаватиметься їй. Адже дитина до 9 років переживає за маму. І якщо мама не може себе опанувати, кричить, свариться, дитина думає, що це – через неї.
Батькам підлітків важче. Адже підлітки вважають, що все знають і все вміють, нічого не бояться і мають багато енергії. Вони кажуть батькам, що ті нічого не вміють і не розуміють. Як організувати їхнє життя на карантині?
1) Важливий приклад батьків. Щоб відтягнути від комп’ютера, дістаємо старі книги, цікаві. Читаємо.
2) Обов’язкове дотримання підлітком режиму дня.
3) Потрібна фізична активність: дістаємо скакалку, гантелі і т.п..
4) Шукаємо цікаві заняття онлайн: майстер-класи, заняття підліткових клубів тощо.
Що краще у стресових ситуаціях: завмерти, перечекати чи боротися, витрачаючи енергію?
Стрес — це непогано. Усе в світі для чогось створено. Стрес добрий для організму, якщо він короткочасний, коли людина виходить з нього переможцем. Якщо стрес довготривалий, він перестає бути хорошою функцією для психіки.
Щодо адаптації: будь-яка людина може або увійти в момент «зараз» і сказати: «я розумію, що відбувається і що я можу зробити в цій ситуації». І якщо я не погоджуюся, починаю сперечатись, зариваюся в цю ситуацію, довше в ній перебуваю, стресую, не адаптуюсь до обставин.
Адаптація відбувається після звірення даних (про ситуацію, в якій опинилася людина), їх аналізу. Від аналізу залежить рішення, як вийти з конкретної ситуації.
Є мислення в проблемі, є мислення в ресурсі. Наприклад, якщо я думаю лише про проблему, то я тільки на проблемі концентруюсь. Тобто уся моя психіка, всі думки заповнені лише проблемою, я не маю можливості з неї вибратися.
Якщо людина фокусує увагу на тому, що вона має сили не просто залишатися здоровою, але і підтримувати когось іншого, допомагати іншим, то в такому випадку є пресупозиція (базове ствердження): я ніби достатньо здоровий і сильний для того, щоб продовжувати далі щось робити, ставити цілі, плани, мрії, бажання. Це підносить психіку до іншого рівня мислення — де немає проблеми. Це вже інший шлях.
Тобто сама по собі проблема залишається, але вона менша, вона не заполонює всі варіації вибору. Так от, я ніби програмую свою психіку на те, що в мене є ресурси, тоді моя психіка працює на мене на рівні безсвідомого.
Люди, які змушені під час карантину залишатися вдома, по-різному це переживають. Для екстравертів це складніший період, аніж для інтровертів?
Ми, звісно, можемо сказати, що інтровертам сидіти вдома набагато краще, можемо повірити в цю історію і знайти багато підтверджень цьому. Якщо я скажу, що немає ніякого зв’язку між інтровертами/естравертами і тим, наскільки кому важко чи легко сидіти вдома наодинці, знайду безліч доказів цього. Також знайду і безліч плюсів такого перебування наодинці. В тому числі для людей, які зазвичай люблять бути в колі уваги. Усі асоціативні зв’язки достатньо уявні.
Наприклад, я можу сказати, що я інтроверт, я люблю бути вдома сама і при цьому почуваюся класно. Я думаю про те, що мені пощастило, а комусь ні, ніби відчуваю провину перед іншими людьми. Тому сказати, що я дуже щаслива і що мені буде легше, не можна. Якщо я буду екстравертом, який любить спілкування, але зараз перебуваю наодинці, то я радітиму, коли ми зустрінемося (наприклад, з друзями)…
Ким я є в цій ситуації – не важливо, важливе ставлення до ситуації.
Віктор Франкл, який пережив концтабір, розповідав, що які б складні ситуації не були в людини, дуже велику роль відіграє її ставлення до цієї ситуації. Якщо людина здається, то вона програє. Але якщо людина приймає ситуацію, думає, як жити в умовах, які склались, якщо вона довіряє собі і світові, то навіть концтабір можна пройти.
ЩО ТАКЕ БУЛІНГ? ПРОФІЛАКТИКА ВИНИКНЕННЯ ТА ПОДОЛАННЯ ПРОЯВІВ БУЛІНГУ В ДИТЯЧОМУ СЕРЕДОВИЩІ
(тренінгові заняття для керівників МО класних керівників)
Мета: ознайомити учасників із поняттям «булінг», визначити ознаки жертв цькувань і методами профілактики виникнення та подолання проявів булінгу. Обладнання та ресурси: мультимедійний проектор, презентація у форматі PowerPoint, аркуші з клейовою стрічкою, фліп-чарт, папір формату А4, маркери, ручки, фломастери, рулон шпалер, олівці, лінійки.
ХІД ЗАХОДУ
ВПРАВА «МІНЯЮТЬСЯ МІСЦЯМИ…»
Мета: активізувати учасників групи, створити неформальну, невимушену атмосферу, підвести до теми заходу.
Учасники сидять у колі. Ведуча називає певне твердження, учасники міняються місцями, якщо воно їх стосується. Наприклад, міняються місцями ті:
у кого сьогодні хороший настрій;
хто сьогодні у джинсах;
хто народився взимку;
хто любить, коли йде сніг;
хто любить добре розважитись;
хто любить перебувати в центрі уваги;
той, у кого є справжні друзі; хто вважає, що його не розуміють;
%20&link=https%3A%2F%2Fradiotrek.rv.ua%2Fnews%2Fyak_perezhyty_karantyn_i_ne_zbozhevolity_porady_rivnenskogo_psyhologa_247379.html%23f1){kind=link}